чорнуха

(-и) ж.; жрм. Те, що пов'язане із смертю, стражданням, злочинами; засмучує своїм змістом. Так звана "чорнуха" властива не тільки ЗМІ, але й багатьом їхнім читачам та глядачам <...> (День, 17.08.2001). БСРЖ, 669.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чорнуха — див. вада Словник синонімів Вусика
  2. чорнуха — ЧОРНУ́ХА¹, и, ж. 1. Дуже чорна масна глина. Пласти чорнухи. 2. розм. Твори (переважно кінематографічні), що зображують винятково негативні сторони дійсності, пройняті духом безпросвітності й приреченості, переповнені сценами жорстокості і насильства... Словник української мови у 20 томах
  3. чорнуха — И, ж. 1. Погано зроблений жорстокий бойовик або детектив, перенасичений епізодами насильства. То був потрійний удар по українському глядачеві: новий бойовик, новий маніфест і нова чорнуха (Єва).[/с]2. Жорстока вулична бійка. Словник сучасного українського сленгу
  4. чорнуха — -и, ж. 1》 Чорна жирна глина. 2》 розм. Усна чи письмова інформація різко негативного, часом наклепницького, характеру, поширювана з метою дискредитації певної особи чи групи осіб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. чорнуха — Чорнуха, -хи ж. 1) Совершенно черная жирная глина. Вас. 177. 2) Чорнуха, Рыба Scardinius erythrophthalmus (Bon). Браун. 28, 52. Словник української мови Грінченка