1. Словник жарґонної лексики української мови

чувак

(-а) ч.; крим., мол. Молодий чоловік; юнак. <...> а перед випускними екзаменами на озері трапилося знайомство з чуваком, стриженим під військового <...> (Є. Пашковський, Безодня). БСРЖ, 676; ПСУМС, 78; СЖЗ, 113; ЯБМ, 2, 539.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чувак — ЧУВА́К¹, а́, ч., розм., фам. Молодий чоловік; юнак. А в минулу неділю я приїхав, а по двору якийсь чувак у майці ходить. “Йди сюди, каже, побазаримо”. (Ю. Мушкетик); Ну, добре. Я бачу, що ти – [чувак] свій аж дерев'яний. То крутитись більше не будемо (із журн.). ЧУВА́К² див. чуваки́. Словник української мови у 20 томах
  2. чувак — А, ч. Чоловік, рідше — друг. Хоча не далі як позавчора одного чувака, який не хотів платити їй шалені бабки, вона по п'яні послала на хер (С. Пирксию). Я знаю того чувака, класний малий, і люблю я його навіть трішки (Інтернет). Словник сучасного українського сленгу
  3. чувак — -а, ч., розм. Молодий чоловік; чоловік. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чувак — Чувак, -ка м. Мягкіе башмаки у горцевъ. А гаспидський черкес, які ловкі чуваки надів. Черном. Словник української мови Грінченка