чувачок
(-чка) ч. мол. Пестл. до чувак. Стильний чувачок просто так гуляє, / Стильний чувачок нікого не кохає, / Стильний чувачок — хлопець екзотичний, / Погляд еротичний, егоїст класичний (з пісні "Стильний чувачок" у виконанні автора тексту і музики Кості Гнатенка); Урешті-решт і до радикальної переоцінки сексуальної інакшості в суспільстві, внаслідок чого вчорашній збоченець — лепруватий грішник у контексті християнської культури — нині перетворився на "стильного чувачка", творця нової моди та нових психо-моральних орієнтирів (ПіК, 1999, № 11).
Джерело:
Короткий словник жарґонної лексики української мови
на Slovnyk.me