шарага
(-и) ж.; крим. Злодійська компанія. <...> вони з дільничим колись разом носилися по розкуркулених українських степах, не одну дівку перелюбили, та й з 33-го на одній роботі, — тільки дільничий здебільше спеціалізувався на поетах, а Піскаренко — яка "шарага" привалить (О. Ульяненко, Сталінка). БСРЖ, 683; СЖЗ, 114. // мол.; зневажл. Компанія. Він так імпозантно пішов до виходу, що його провела очима навіть п'яна компанія. Лукава, треба сказати, шарага, бо звернула на мене увагу тільки тоді, коли я залишився сам (В. Шкляр, Елементал).
Джерело:
Короткий словник жарґонної лексики української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шарага — ШАРА́ГА, и, ж., жарг. Контора, установа. Словник української мови у 20 томах
- шарага — шара́га іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- шарага — -и, ж., вульг., зневажл. Контора, установа; занедбане підприємство. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шарага — ВІ́ШАЛКА (поличка чи стояк з дерев'яними чи металевими стрижнями для вішання одягу або окремий забитий в стінку стрижень), ВІША́К рідше, ВІ́ШАЛО діал.; ШАРА́ГИ діал. (такий стояк); КІЛО́К, КЛЮ́ЧКА, ГАЧО́К, ГАК (окремий такий стрижень). Старий.. Словник синонімів української мови