1. Словник жарґонної лексики української мови

шаровий

1

(-а, -е) мол.

1. Безкоштовний; той, що дістається даром. Невдовзі "мобільні" версії популярних пісень, тем з кінофільмів, котрі замінюють дзвінок-виклик, перестануть бути "шаровими" і офіційно подаватимуться до 5 доларів кожна (УМ, 13.12.2000); 27 червня громадські організації вирішили остаточно розбестити столичних підлітків, влаштували в Києві одночасно декілька "шарових" концертів (МТ, 1999, № 13); Рокери дали фірмі "гарбуза" і подарували 25 "шарових" пісень народу (УМ, 14.09.2000); "Шарове" пиво наливають там! (ВЗ, 3.09.2001). ПСУМС, 79. Див. шара.

2. Легкий. В мене завтра іспит; він хоч і шаровий, але треба готуватися. ПСУМС, 79.

2

(-ого) ч.; тюр. В'язень, який уживає наркотики. БСРЖ, 684; СЖЗ, 114; ЯБМ, 2, 548.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шаровий — ША́РОВИЙ, а, е, діал. Сіро-димчастий (про колір). Гасом, потім гарячою водою з милом шмарували спардек, стара шарова фарба обновлювалась і ставала небесного кольору (Д. Ткач). ШАРОВИ́Й, а́, е́. Стос. до шару (див. шар¹ 1, 4). Словник української мови у 20 томах
  2. шаровий — ша́ровий прикметник діал. шарови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  3. шаровий — А, -е. 1. Дармовий. То я, певно, кураги шарової переїла (І. Карпа). 2. Той, що не потребує докладання зусиль, легкий. Шаровий підзаробіток. Словник сучасного українського сленгу
  4. шаровий — I ш`аровий-а, -е, діал. Сіро-димчастий (про колір). II шаров`ий-а, -е. Стос. до шару (див. шар I 1), 4)). Шаровий обробіток с. г. — обробіток ґрунту способом шарування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шаровий — СІ́РИЙ (колір, середній між білим і чорним), ПОПЕЛЯ́СТИЙ, ПО́ПІЛЬНИЙ, ПОПЕЛЬНА́СТИЙ рідше, ПОПЕЛА́СТИЙ рідше, ДИМЧА́СТИЙ, ДИ́МНИЙ, ША́РОВИЙ діал., ША́РИЙ діал. Словник синонімів української мови
  6. шаровий — ША́РОВИЙ, а, е, діал. Сіро-димчастий (про колір). Гасом, потім гарячою водою з милом шмарували спардек, стара шарова фарба обновлювалась і ставала небесного кольору (Ткач, Жди.., 1959, 12). ШАРОВИ́Й, а́, е́. Стос. до шару ( див. шар¹ 1, 4). Словник української мови в 11 томах