1. Словник жарґонної лексики української мови

шмонати

(-аю, -аєш) недок.

1. кого; крим., жрм. Обшукувати когось, влаштовувати обшук десь. <...> справжнім кордоном між двома світами тоді була Берлінська стіна, а смуга поблизу Перемишля, де нас шмонали прикордонники, — так собі, для ока світової громадськості (В. Дрозд, Життя як життя); Але перше, що я побачила на пероні метрополітену — це двох міліціянтів, які "шмонали" якесь "лице підозрілої національності" (ПіК, 2001, № 5). БСРЖ, 697.

2. арм. Влаштовувати якусь перевірку. БСРЖ, 697.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шмонати — ШМОНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., жарг. Обшукувати кого-небудь, порпатися в чиїх-небудь речах. Словник української мови у 20 томах
  2. шмонати — шмона́ти дієслово недоконаного виду обшукувати вульг. Орфографічний словник української мови
  3. шмонати — Аю, -аєш, недок. 1. Робити обшук. Його неодноразово «шмонали» (Д. Корчинський). 2. Шукати. А ти на кухні шмонав? Може, там десь заникав? Словник сучасного українського сленгу
  4. шмонати — -аю, -аєш, жарг. Обшукувати, ритися у чиїх-небудь речах. Великий тлумачний словник сучасної мови