шмон

(-у) ч.

1. крим., мол. Обшук. <...> коли зависло нове слово "рекет" замість "шмон" <...> (О. Ульяненко, Сталінка); Припніть гармидер! Будете галасувати — влаштуємо шмон з упередження! (Л. Федорук, Хомут); — У мене був шмон. Чуєш? (В. Врублевський, Замах на генсека). БСРЖ, 697; ПСУМС, 81; СЖЗ, 116; ТСРОЖ, 259; ЯБМ, 2, 566.

2. арм., мол. Перевірка. БСРЖ, 697.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шмон — ШМОН, у, ч., жарг. Обшук, облава. Вдруге ж був обшук, по-тюремному шмон (А. Дімаров). Словник української мови у 20 томах
  2. шмон — шмон іменник чоловічого роду обшук вульг. Орфографічний словник української мови
  3. шмон — У, ч. Неприємний запах. Що це за шмон по кімнаті? Словник сучасного українського сленгу
  4. шмон — -у, ч., жарг. Обшук, облава. Великий тлумачний словник сучасної мови