шмон
У, ч. Неприємний запах. Що це за шмон по кімнаті?
∗∗∗
У, ч. Обшук. Діти завзяті вчинили шмон у хаті («ТНМК»).
∗∗∗
У, ч. Міліціонер. І от шмона заникав (О. Ірванець).
Джерело:
Словник сучасного українського сленгу
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шмон — ШМОН, у, ч., жарг. Обшук, облава. Вдруге ж був обшук, по-тюремному шмон (А. Дімаров). Словник української мови у 20 томах
- шмон — шмон іменник чоловічого роду обшук вульг. Орфографічний словник української мови
- шмон — (-у) ч. 1. крим., мол. Обшук. <...> коли зависло нове слово "рекет" замість "шмон" <...> (О. Ульяненко, Сталінка); Припніть гармидер! Будете галасувати — влаштуємо шмон з упередження! (Л. Федорук, Хомут); — У мене був шмон. Чуєш? (В. Словник жарґонної лексики української мови
- шмон — -у, ч., жарг. Обшук, облава. Великий тлумачний словник сучасної мови