шмурдяк

(-у) ч. мол.

1. зневажл., жарт.-ірон. Вино поганої якости. [Генерал Власов:] Ха, / Його труїли ми неоднократно. І Та вся отрута в його організмі І Вмить перетворюється на шмурдяк молдавський (Л. Подерв'янський, Герой нашого часу); - То що, бичі вдома? — Вона знехотя кивнула.<...> — Ой, як добре! Зараз шмурдяку вип'ємо... (Л. Кононович, Я, зомбі). БСРЖ, 697; ПСУМС, 81. // Будь-який спиртний напій поганої якости. То — вишукані дорогі напої, а то — просто, що трапиться під руку: шмурдяк, одне слово (В. Палинський, Канцлер своєї величності); Головне, Романа витягну із лабет зміїних: провітриться — і про шмурдяк забуде (А. Морговський, Фіфті-фіфті); Коньяк за кордоном — / Сциклистий шмурдяк! (Ю. Позаяк, Шедеври); <...> заливаюсь перваком, цей-во шмурдяк мені на заварку схожий <...> (Є. Пашковський, Безодня).

2. крим. Самогон. БСРЖ, 697; СЖЗ, 116.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шмурдяк — ШМУРДЯ́К, у́, ч. розм. Вино або горілка вкрай низької якості. Словник української мови у 20 томах
  2. шмурдяк — шмурдя́к іменник чоловічого роду низькоякісний алкогольний напій вульг. Орфографічний словник української мови
  3. шмурдяк — шмурдя́к вул. 1. дешеве, неякісне кріплене вино (ср, ст)||чорнило 2. самогон (Лучук) (ср, ст)|| = бімбер Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. шмурдяк — У, ч. Дешеве вино. Тепер сидить він в подраних кальсонах, збира пляшки порожні і гандони, киря шмурдяк, денатурат вонючій і все, шо десь ворушиться, — їбе (Л. Подерев'янський). Словник сучасного українського сленгу
  5. шмурдяк — -у, ч., розм. Вино вкрай низької якості; смердючий самогон. Великий тлумачний словник сучасної мови