1. Словник жарґонної лексики української мови

іржати

(-жу, -жеш) недок.; мол. Голосно сміятися. Славко іржав, як ненормальний, спостерігаючи за безкінечним поєдинком між Томом та Джеррі (А. Кокотюха, Тупик для втікача). ПСУМС, 29.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. іржати — див. залицятися; кричати; сміятися Словник синонімів Вусика
  2. іржати — [іржатие] -жу, -жеш, -жеимо, -жеите; нак. -жи, -ж'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. іржати — іржа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. іржати — рідше ржати, іржу (ржу), іржеш (ржеш), недок. 1》 Кричати (про коня). || безос. 2》 перен., зневажл. Голосно, нестримно сміятися, реготатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. іржати — ІРЖА́ТИ (РЖА́ТИ) (видавати специфічні звуки — про коня), ГИГОТА́ТИ (ГИГОТІ́ТИ) розм. Коні сердито іржуть (М. Коцюбинський); Зрідка зривалися постріли і ржали десь коні (Г. Епік); Коняка гигоче, як їй дають овес (Словник... Словник синонімів української мови
  6. іржати — Іржа́ти, іржу́, ірже́ш = ржа́ти ржа́ти і іржа́ти, (і)ржу́, (і)рже́ш, (і)ржу́ть; (і)ржи́, (і)ржі́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. іржати — ІРЖАТИ, рідко РЖАТИ, іржу (ржу), іржеш (ржеш), недок. 1. Кричати (про коня). Коні сердито іржуть (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 61); Дві пари коней — гніді та булані — з обох боків почали між собою переграватись та злегенька іржати (Павло Тичина, I... Словник української мови в 11 томах
  8. іржати — Іржати, -жу, -же́ш гл. Ржать. А кінь ірже, води не п'є, доріженьку чує. Чуб. V. 15. Словник української мови Грінченка