1. Словник жарґонної лексики української мови

ірокез

(-а) ч.; мол. Панківська зачіска у вигляді гребеня та виголених скронь. Це була знатна самогонка, під неї я навіть почула освідчення в коханні — найдивніше в моєму житті, від панка зі справжнім ірокезом (С. Пиркало, Зелена Маргарита); Звісно, мене відразу впізнали хлопчаки з ірокезами, страшні, дикі звірята <...> (Книжник, 2000, № 4). БСРЖ, 233; ПСУМС, 29.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ірокез — ІРОКЕ́З¹ див. іроке́зи. ІРОКЕ́З², у, ч. Зачіска з виголеними обома боками голови й залишеною посередині смугою довгого волосся, зафіксованого вертикально; зачіска у вигляді яскраво фарбованого гребінця. Словник української мови у 20 томах
  2. ірокез — іроке́з іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. ірокез — А, ч. Зачіска панків, що складається з пасма настовбурченого волосся посередині голови, боки виголені. На мені: широкі штани, піджак на голе тіло, ірокез на голові, фєнєчки, великі шузи ( Єва). Словник сучасного українського сленгу