алярм

алярм тривога (ср, ст): Ми вже мали лягати. І звичайно так є, що як собі постелиш, то зараз є звірка! Зчинився крик: "Алярм! Сполох! Споло-о-ох!" (Селепко); Товариш А. Гірняк мав при собі таки правдивий револьвер "на бембенок", і під час алярмів (а було їх кілька, переважно фалшивих) вистріли з його револьвера відріжнялися від коркових, бо були голосніші (Дзедзик)

на алярм (нах алярм) швидко, поспіхом (м, ср, ст): Що робиться на алярм, звичайно добре не робиться (Авторка)

нах алярм = на алярм

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. алярм — Аля́рм [20,21,34,46-1,47,54]: А́лярм [32,46-2]: — сполох [32] — сполох, тривога [46-1,IV] — сполох, тривога, сигнал тривоги [46-2;47] — тривога [45;21;34] — тривога, переполох, паніка, ґвалт [54] — тривога, сполох [20] Словник з творів Івана Франка
  2. алярм — аля́рм іменник чоловічого роду тривога рідко Орфографічний словник української мови
  3. алярм — Аля́рм. 1. Тривога. На алярм здержано поїзд і огонь придушено (Б., 21, 3). 2. Переполох, шум. Ся сцена наробила великого алярму на царскім дворі (Б., 1895, 17, 3) // пол. Українська літературна мова на Буковині
  4. алярм — Тривога, ґвалт, сполох, с. паніка. шок, переполох; (сигнал) пересторога, сирена, дзвін, сигнал тривоги, мор. СОС; П. неспокій, метушня, галас, крик. Словник синонімів Караванського
  5. алярм — Тривога, на ґвалт Словник чужослів Павло Штепа
  6. алярм — -у, ч. Тривога, ґвалт, паніка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. алярм — АЛЯ́РМ див. ала́рм. Словник української мови у 20 томах
  8. алярм — див. гамір Словник синонімів Вусика
  9. алярм — ТРИВО́ГА (тривожна метушня), ПЕРЕПОЛО́Х, ТРУСАНИ́НА розм., ТРУС розм., ТРУ́СА діал., АЛЯ́РМ заст. Закипіла на Вкраїні Страшенна тривога, Як на шляху піднялася Сірома убога (П. Куліш); Отака-о Глибока Долина тепер — уся шкереберть; переполох та трусанина.. Словник синонімів української мови
  10. алярм — Аля́рм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. алярм — АЛЯ́РМ, у, ч., заст., рідко. Тривога. Се вчора був легкомисний, сліпий алярм хоч не зовсім безпідставний (Фр., IV, 1950, 267); Наполоханий бригадний генерал оголосив алярм (Кач., II, 1958, 367); // Шум, крик. Кожен день — як вибух і як штурм. Словник української мови в 11 томах