банячок

банячо́к 1. мала кухонна посудина; каструлька (м, ср, ст)

2. капелюх (ст): А коло нього вертівся то справа, то зліва його приятель, цукерник Стецьків, маленький, ніби всміхнений, ніби скривлений, в “банячку” – себто твердім чорнім капелюсі, все одягнений “як з голки” (Купчинський); Вийшов із каварні у чорному футрі з коміром із видри, у “банячку”, елєґантний, гарний, Боже коханий! (Ярославська)||баняк

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. банячок — банячо́к іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. банячок — -чка, ч., розм. Зменш. до баняк. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. банячок — БАНЯЧО́К, чка́, ч., розм. Зменш. до баня́к. Ставила [Богучариха] в кошик банячок з їжею, не зводячи очей з Шагайди (В. Кучер); Він [староста] тримав порядок — призначав щодня чергових камери, .. в обов’язки яких входило .. Словник української мови у 20 томах
  4. банячок — див. чавун Словник синонімів Вусика
  5. банячок — БАНЯЧО́К, чка́, ч., розм. Зменш. до баня́к. Ставила [Богучариха] в кошик банячок з їжею, не зводячи очей з Шагайди (Кучер, Чорноморці, 1956, 158). Словник української мови в 11 томах