1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

бараболя

бараболя (бараболі) картопля (ст): Мушу зробити щось з моїм лицем. Воно стало страшне. Уста – це отвір для вкладання бараболі й рідкого ґуляшу, а очі? Дурнуваті! (Селепко)||бараболька, бульба, картофля (картоплі, картофель)

◊ бараболя в лушпи́нні = бараболя в шапка́х: – Телячий котлет, – шепнула Анночка, нахиливши голову над столом... Побачила біля котлета найменшу ціну... – А бараболі в лушпинні не хочеш? – спитав, просовуючись очима, які зміцнив окулярами, по назвах страв. – Котлет! Пхе, котлет! Рибу любиш? (Ярославська)

◊ бараболя в мунди́рах (мунду́рах) = бараболя в шапка́х (ср, ст): Вони знають, що бараболя буде непомащена і в “мундурах”, що зупа не вискочить поза ранґу горохівки, – але їсти хочеться і так, хоч гинь! (Лисяк)

◊ бараболя в шапка́х кул. картопля, зварена зі шкіркою (ст)||бульба в лупинах, бараболя в лушпинні, бараболя в мундирах

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бараболя — Картопля [IX] Словник з творів Івана Франка
  2. бараболя — барабо́ля іменник жіночого роду картопля діал. Орфографічний словник української мови
  3. бараболя — Картопля, бульба, д. магдебурка. Словник синонімів Караванського
  4. бараболя — -і, ж., діал. Картопля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. бараболя — БАРАБО́ЛЯ, і, ж., діал. Картопля. Розказав, як збудувати дешевенький льох для бараболі на піщаному ґрунті (М. Хвильовий); Невольник не знає – що воля. Йому щоб хліб і бараболя, а з якого вона поля, не дбає, – їсть (Б. Словник української мови у 20 томах
  6. бараболя — КАРТО́ПЛЯ, БАРАБО́ЛЯ діал., БУ́ЛЬБА діал., РІ́ПА діал. Євдоким через пліт поглядав на свій город, де вже рясно, і синьо, і біло, цвіте картопля (М. Стельмах); За кілька хвилин на столі стояла миска з смаженою бараболею (П. Кочура); Копала (Санда) бульбу (О. Кобилянська). Словник синонімів української мови
  7. бараболя — Барабо́ля, -лі, -лею; -бо́лі, -бо́ль Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. бараболя — БАРАБО́ЛЯ, і, ж., діал. Картопля. За кілька хвилин на столі стояла миска з смаженою бараболею (Кочура, Зол. грамота, 1960, 39); Так Хомі й не довелося на цей раз засадити Маковея чистити бараболю (Гончар, І, 1954, 305). Словник української мови в 11 томах