басалиґа

басали́ґа 1. груба палиця (ст)

2. знак від удару; синець (ст)

3. дурень, недотепа, нездара (ст): Бачинський раз у раз посилав у її бік солодкі погляди і вдоволено всміхався. За якийсь час пара встала і вийшла. “Ух, – зітхнув розпачливо Бачинський. – Трагедія мойого життя. Я підготую ґрунт, а потім такий басалиґа навіть не догадується, чому дома жінка так його пристрасно цілує” (Купчинський)|| = бевзь