1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

белендіти

беленді́ти (беленьді́ти) невиразно говорити; бубоніти (ст): Ти так цілий день белендиш, що мої нерви просто не витримують, так би влупила поза вуха (Авторка)||бубнити

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. белендіти — беленді́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. белендіти — -джу, -диш, недок., діал. Базікати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. белендіти — БЕЛЕНДІ́ТИ, джу́, ди́ш, недок., діал. Базікати. От белендить нісенітниці! (І. Франко); Ну, я почав йому белендіти про оті всякі чутки про сироїдів (П. Козланюк); Я позавчора белендів тобі про легенду (Р. Іваничук). Словник української мови у 20 томах
  4. белендіти — див. говорити Словник синонімів Вусика
  5. белендіти — БЕЛЕНДІ́ТИ, джу́, ди́ш, недок., діал. Базікати. От белендить нісенітниці? (Фр., IX, 1952, 13); Ну, я почав йому белендіти про оті всякі чутки про сироїдів (Козл., Ю. Крук, 1950, 235). Словник української мови в 11 томах
  6. белендіти — Белендіти, -джу, -диш гл. = баландіти. Вх. Зн. 2. Словник української мови Грінченка