1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

беркицьнути

берки́цьнути (бирки́цьнути) ірон. упасти (про людину)(ср): Вважай на нього, бо зараз як беркицьне, то наб'є собі добру ґулю (Авторка)||беркицьнутися (биркицьнутися), микнути ногами, накритися ногами, перевалитися, перекабнутися

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. беркицьнути — берки́цьнути дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. беркицьнути — беркицнути, -ну, -неш, док., розм. 1》 неперех. Однокр. до беркицати. 2》 перех. Раптом кинути, перекинути кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. беркицьнути — БЕРКИ́ЦЬНУТИ, БЕРКИ́ЦНУТИ, ну, неш, док., розм. 1. Однокр. до берки́цати. З несподіванки той [шпигун] утратив рівновагу й беркицнув рядом з Володею (О. Донченко). 2. кого, що. Зненацька кинути, перекинути. Так і беркицьнув його на землю (Сл. Гр.). Словник української мови у 20 томах
  4. беркицьнути — див. падати Словник синонімів Вусика
  5. беркицьнути — I. УПА́СТИ (ВПА́СТИ) (втративши рівновагу, опору), ПА́СТИ, ПОВАЛИ́ТИСЯ, ЗВАЛИ́ТИСЯ, ПЕРЕКИ́НУТИСЯ, ПОКОТИ́ТИСЯ, БЕРКИ́ЦНУТИ (БЕРКИ́ЦЬНУТИ) розм., БЕРКИ́ЦНУТИСЯ (БЕРКИ́ЦЬНУТИСЯ) розм., ПОЛЕТІ́ТИ розм., ПОСУ́НУТИСЯ розм., ЗАГУДІ́ТИ (ЗАГУСТИ́) розм. Словник синонімів української мови
  6. беркицьнути — БЕРКИ́ЦЬНУТИ, БЕРКИ́ЦНУТИ, ну, неш, док., розм. 1. неперех. Однокр. до берки́цати. З несподіванки той [шпигун] утратив рівновагу й беркицнув рядом з Володею (Донч., III, 1956, 299). 2. перех. Раптом кинути, перекинути кого-, що-небудь. Так і беркицьнув його на землю (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  7. беркицьнути — Беркицьнути, -ну, -неш гл. Кувыркнуть, повалить, оросить, шлепнуть, опрокинуть, повалить кого. Шейк. Так і беркицьнув його на землю. Словник української мови Грінченка