бльондинка

бльонди́нка 1. блондинка (ср, ст): Мені подобалася одна бльондинка з чорним капелюшком над чолом. З лиця гарна, а як далі, то я не міг бачити, бо затуляли дошки й люди (Селепко)

2. вул. горілка (ср, ст)|| = аквавіта

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бльондинка — Бльонди́нка, -нки, -нці; -ди́нки, -ди́нок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)