будний

бу́дний 1. робочий; не святковий (про день тижня)(м, ср, ст): Ірусь, чи не знаєш припадково, на котрий день припадає двадцять п'яте число – на неділю чи на будний день? (Авторка)

2. повсякденний, звичайний (м, ср, ст): Сяню, не вбирай тої будної суконки, візьми ґранатову (Авторка)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. будний — Будний, -а, -е = буденний. Будного дня нема коли йти по горіхи. Камен. у. Словник української мови Грінченка