варґаняти
варґа́няти знев. невиразно говорити (ст): Варґаняв, воркотів, нарікав, кляв, але ліз по сходах угору, плентаючись на тороках довгих ґаців (Тарнавський З.)
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
варґа́няти знев. невиразно говорити (ст): Варґаняв, воркотів, нарікав, кляв, але ліз по сходах угору, плентаючись на тороках довгих ґаців (Тарнавський З.)