вахлак

вахла́к вул. недотепа, дурень (м)|| = бевзь

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вахлак — вахла́к іменник чоловічого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. вахлак — -а, ч., зневажл. Те саме, що вахлай. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вахлак — ВАХЛА́К, а́, ч., зневажл. Нікчемна, малотямуща людина; вахлай. І тугодум він, і вахлак. Кебети теж у нього мало (С. Воскрекасенко); Вже й воно, недомірок, вахлак, пантрує за батьком (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  4. вахлак — див. вайлуватий; слабодухий Словник синонімів Вусика
  5. вахлак — ВАЙЛО́ розм. (перев. зневажлива й лайлива назва неповороткої, незграбної людини), ТЮХТІ́Й, НЕЗГРА́БА, ЛА́НТУХ, ТЮЛЕ́НЬ, ВЕДМІ́ДЬ, БУРМИ́ЛО, МАМУ́ЛА, БАМБУ́ЛА, ОДОРО́БЛО (ОДОРО́БАЛО) (ДОРО́БАЛО) (ДОРО́БЛО), КЕ́НДЮХ, ОПУ́ДАЛО, ГЕВА́Л, ГЕРГЕ́ПА діал. Словник синонімів української мови
  6. вахлак — ВАХЛА́К, а́, ч., зневажл. Те саме, що вахла́й. І тугодум він, і вахлак. Кебети теж у нього мало (Воскр., Подивись.., 1962, 3). Словник української мови в 11 томах