вбити

вби́ти кул. 1. додати, попередньо розбивши (перев. яйця)(м, ср, ст)

2. збити, збовтати на піну (перев. білки)(м, ср, ст): Вбити піну з двох білків і змішати їх з жовтками, втертими до білости, з цукром (Авторка)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вбити — вби́ти 1 дієслово доконаного виду забити в середину вби́ти 2 дієслово доконаного виду позбавити життя Орфографічний словник української мови
  2. вбити — I див. вбивати I. II див. убивати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вбити — ВБИ́ТИ¹ див. вбива́ти¹. ВБИ́ТИ² див. убива́ти¹. Словник української мови у 20 томах
  4. вбити — Б'ю, -б'єш, док., комп. Стерти файл або програму. Ладно, вбивай: я не буду більше користуватись цією віндою. Словник сучасного українського сленгу
  5. вбити — діли́ти шку́ру невби́того ведме́дя. Планувати, заздалегідь розподіляючи те, чого ще немає; розпоряджатися чимсь ще не досягнутим. От уже невгамовна людська натура,— навкруги колючий дріт.., кулемети.. Фразеологічний словник української мови
  6. вбити — ЗАБИВА́ТИ (б'ючи по якомусь предмету, вганяти, заглиблювати в що-небудь), ВБИВА́ТИ (УБИВА́ТИ), ЗАГАНЯ́ТИ, ВГАНЯ́ТИ (УГАНЯ́ТИ), ЗАГОРО́ДЖУВАТИ розм., ЗАСА́ДЖУВАТИ розм. (різко, із силою). — Док. Словник синонімів української мови
  7. вбити — ВБИ́ТИ¹ див. вбива́ти¹. ВБИ́ТИ² див. убива́ти¹. Словник української мови в 11 томах