вгатити

вгати́ти 1. вдарити (м, ср, ст)||бризнути, владувати, влупити, вмастити, всмалити, вцабанити, вцідити, гримнути, гукнути, дати в розум, дати зеца, дати фанґи, загарагулити, задзяковаць, заїхати, замалювати, засандалити, засвітити, засервувати, засиґнувати, зациндолити, зацинкувати, зацідити, зольнути, клацнути, кропнути, мацнути, пальнути, помацати, помацати за праве плуцо, потягнути, приіванити, пуцнути, рипнути, свиснути, сиґнувати, стрілити, талапнути, траснути, тріпнути, факнути, цикнути, шарнути, шкробнути, шморгнути, шурнути

вгати́ти за́стрикзастрик

2. шк. дати багато домашнього завдання (ср, ст)||вцабанити

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вгатити — вгати́ти 1 дієслово доконаного виду витратити розм. вгати́ти 2 дієслово доконаного виду зробити гатку, усадити Орфографічний словник української мови
  2. вгатити — I див. вгачувати I. II див. угатити I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вгатити — ВГАТИ́ТИ¹ див. вга́чувати¹. ВГАТИ́ТИ² див. уга́чувати¹. Словник української мови у 20 томах
  4. вгатити — Чу, -тиш, док. Провести з кимось статевий акт. Вгати їй по саме горло — зразу перестане вийобуватись. Словник сучасного українського сленгу
  5. вгатити — ВИТРАЧА́ТИ що (використовувати, вживати гроші, майно з певною метою), ТРА́ТИТИ, ЗАТРА́ЧУВАТИ, ЗАТРАЧА́ТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, ВКЛАДА́ТИ (УКЛАДА́ТИ), ПРОТРА́ЧУВАТИ розм., ПУСКА́ТИ розм.; ПРОЖИВА́ТИ (на прожиття); ПРОЇДА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. вгатити — ВГАТИ́ТИ¹ див. вга́чувати¹. ВГАТИ́ТИ² див. угати́ти¹. Словник української мови в 11 томах