виплютий

ви́плютий виплюнутий (м, ср, ст)

◊ як ви́плютий виснажений, знесилений (ср, ст): На другий день пила капустяну юшку і гризла квашені огірки. Вся розхрістана, з перев'язаною головою, лазила весь день з кута в кут. Жадна робота її не бралася, була як виплюта. Сваритися не мала охоти, зрештою, голова її боліла (Тарнавський З.)