1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

вирихтувати

ви́рихтувати 1. завершити приготування (ст)

2. обманути, ошукати (ст)|| = виківати

◊ ви́рихтувати на ікс зробити велику прикрість, звівши чужі плани нанівець (Франко)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вирихтувати — ви́рихтувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вирихтувати — -ую, -уєш. Док. до рихтувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вирихтувати — ВИ́РИХТУВАТИ див. вирихто́вувати. Словник української мови у 20 томах
  4. вирихтувати — ГОТУВА́ТИ (доводити до готовності, робити придатним для вживання, використання), ПІДГОТОВЛЯ́ТИ, ПІДГОТО́ВЛЮВАТИ, ГОТО́ВИТИ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИ, НАГОТО́ВЛЮВАТИ, НАГОТОВЛЯ́ТИ, ЛА́ГОДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ЛАШТУВА́ТИ, НАЛАШТО́ВУВАТИ, СПОРЯДЖА́ТИ, НАЛА́ДЖУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. вирихтувати — Ви́рихтувати, -хтую, -хтуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. вирихтувати — ВИ́РИХТУВАТИ, ую, уєш. Док. до рихтува́ти. — Ти ось що, Тарасе Демидовичу, не поспішай з цією справою. Я тобі належним чином огорожу вирихтую (Збан., Малин. дзвін, 1958, 60); Коло мотора ходили, як коло дитини, аж плавав у маслі, так надраяли, вирихтували (Ю. Янов., II, 1958, 398). Словник української мови в 11 томах
  7. вирихтувати — Ви́рихтувати, -тую, -єш гл. Направить, навести, нацѣлить. Словник української мови Грінченка