вицофуватися

вицо́фуватися 1. відступати, забиратися геть (ср, ст): Бічними вуличками втік додому, спакував найконечніші речі, ніч переспав у мене, а на світанку “вицофався” на Захід (Авторка); Ярослав Галан підлизливим голосом запитав зі свого місця: “А кого ж ви, товаришу Сосюра, вважаєте кращим гетьманом?” Тоді Сосюра зірвався і так, як це він умів запалитись, із притиском сказав: “А Іван Мазепа!” Можна було бачити, як дехто хильцем почав “вицофуватись” із зали Тарнавський О.)

2. відмовлятися від сказаного (ср, ст): Вправді, він опісля вицофався і відкликав такі зізнання (Шухевич)||відкликати, зрезиґнувати