виїмка

Значення в інших словниках

1. виїмка — ви́їмка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. виїмка — Виїмка, ж.р. і виїмок, ж.р. Виняток. Старшині треба дуже уважати на то, щоб членьский чинш був вимірений по правді. Статут ділить худобу після років: але і тут є вишки. Не вся худоба від 2 до 3 рік однакова. Українська літературна мова на Буковині
3. виїмка — -и, ж. 1》 Невелика заглибина, западина у чому-небудь. || Заглибина, зроблена способом виймання, вирізування і т. ін. частини чого-небудь звідкись. 2》 заст. Те саме, що виняток. 3》 кул. Інструмент, яким роблять заглибини в продуктах або кулінарних виробах. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. виїмка — ВИ́ЇМКА, и, ж. 1. Невелика заглибина, западина в чому-небудь. Вони знову оглянули знайому дорогу, на якій було вивчено кожен камінь, виїмку і поворот (В. Кучер); На виїмках вона злякано ойкає і охоплює мене однією рукою (П. Словник української мови у 20 томах
5. виїмка — ВИ́НЯТОК (відхилення від звичайного, від загального правила), ВИ́ЇМОК заст., ВИ́ЇМКА заст. — У нас (у спецшколі), правда, побачення тільки по вихідних, але для вас зробимо виняток (О. Гончар); Не робив (Степан) ні для кого виїмків.. Всі в нього рівні (А. Словник синонімів української мови
6. виїмка — ВИ́ЇМКА, и, ж. 1. Невелика заглибина, западина у чому-небудь. Вони знову оглянули знайому дорогу, на якій було вивчено кожен камінь, виїмку і поворот (Кучер, Чорноморці, 1956, 307); Її налякали й дядькові очі й химерні губи — верхня схожа на чирвину... Словник української мови в 11 томах