1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

вмерлий

вме́рлий:

◊ < потрібно > як вме́рлому кади́ло цілком непотрібно (м, ср, ст)

♦ вме́рлому і лік не поможе про неминучість долі (Франко)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вмерлий — вме́рлий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. вмерлий — вмертвити, вмертвіння, вмертвлений, вмертвляння, вмертвляти, вмерти, вмивальний, вмивальник, вмивальниця, вмивальня, вмиваний, вмивання, вмивати, вмиватися див. умерлий, умертвити і т. д. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вмерлий — ВМЕ́РЛИЙ див. уме́рлий. Словник української мови у 20 томах
  4. вмерлий — як (мов, на́че і т. ін.) по ме́ртвому (по вме́рлому, по ме́рлому і т. ін.) зі сл. голоси́ти, заво́дити і т. ін. Дуже сильно, голосно, нестримно і т. ін. Ігната під руки до розправи.., а мати ж то, бідна мати, за ним наче по мертвому голосить! (П. Фразеологічний словник української мови
  5. вмерлий — ПОКІ́ЙНИК (чоловік, який помер), ПОКІ́ЙНИЙ, НЕБІ́ЖЧИК, МЕ́РТВИЙ, ПОМЕ́РЛИЙ, УМЕ́РЛИЙ (ВМЕ́РЛИЙ), МЕ́РЛИЙ розм.; МРЕЦЬ, МЕРТВЯ́К, МЕРТВЕ́ЦЬ рідше, ТІ́ЛО, ПО́РОХ, ПРАХ заст., книжн. (останки померлої людини). Словник синонімів української мови
  6. вмерлий — ВМЕ́РЛИЙ, ВМЕРТВИ́ТИ, ВМЕРТВІ́ННЯ, ВМЕ́РТВЛЕНИЙ, ВМЕРТВЛЯ́ТИ, ВМЕ́РТИ, ВМИВА́ЛЬНИЙ, ВМИВА́ЛЬНИК, ВМИВА́ЛЬНИЦЯ, ВМИВА́ЛЬНЯ, ВМИ́ВАНИЙ, ВМИВА́ННЯ, ВМИВА́ТИ, ВМИВА́ТИСЯ див. уме́рлий, умертви́ти і т. д. Словник української мови в 11 томах