встид

встид (стид) сором, стид (м, ср, ст): Кохання наче ґрипа, приходить хтозна-як: Спочатку є гарячка і апетиту брак. А серце так товчеться, як з-за стіни сусід. І в голові верзеться таке, що вам аж встид (із пісні); Такого встиду мені наробила, що я й не знала, як людям в очі дивитися (Авторка)||штемп

встид і га́ньба неймовірний сором (ср, ст): Встид і ганьба! Та як вона могла так вбратися в порядне товариство. Жадного такту не має (Авторка)

не ма́ти сти́ду а́ні за ґре́йцар про безсоромну людину (Франко)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. встид — Встид: — сором [51] Словник з творів Івана Франка
  2. встид — див. стид Словник чужослів Павло Штепа
  3. встид — ВСТИД див. усти́д. Словник української мови у 20 томах
  4. встид — Встид, звичайно стид, сти́ду і стида́, -дові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)