1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

відворкнути

відво́ркнути відповісти огризаючись (ст): На семінарії при вікнах були ґрати, що надавали будинкові вигляду в'язниці. Оповідають анекдот, що раз якийсь селянин уперто вдивлявся у будинок. Один з вихованців почав глузувати з нього, а селянин відворкнув: “Смійся, смійся, якби ти був порядний чоловік, то за ґратами не сидів би!” (Крип'якевич)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відворкнути — відворкну́ти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. відворкнути — ВІДВОРКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., діал. Відповісти незадоволено, глухо бурмочучи. – Максимове слово таке, що воно не має сили в устах іншого .. – Ну, то чорт його бери! – відворкнув гнівно боярин (І. Франко); – Казав: “Не потрібую ані крихітки землі від вас!... Словник української мови у 20 томах
  3. відворкнути — ВІДВОРКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., діал. Відповісти, бурмочучи. — Максимове слово таке, що воно не має сили в устах іншого.. — Ну, то чорт його бери! — відворкнув гнівно боярин (Фр., VI, 1951, 106); — Ет, що ти знаєш! — відворкнув Гримала (Мак., Вибр., 1954, 160). Словник української мови в 11 томах