1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

віддубасити

віддуба́сити відлупцювати, набити (м, ср, ст)|| = вигаратати

◊ віддуба́сити під пе́рший номер = віддуба́сити (ст): “Обіцяю, Богдане. Як тільки побачу, що ти втрачаєш голову, віддубашу тебе під перший номер!” – радо пообіцяв мені Юрко (Чайківський)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віддубасити — віддуба́сити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. віддубасити — -ашу, -асиш, док., перех., розм. Сильно побити когось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. віддубасити — ВІДДУБА́СИТИ, а́шу, а́сиш, док., кого, розм. Сильно побити когось. [Зінько:] Давно вже кортить мені віддубасить тебе, та рука не здіймається (М. Кропивницький); [Ліда:] Аркадію Семеновичу, вас хлопці ще не били? Чому так подивились? Напевне оддубасять?... Словник української мови у 20 томах
  4. віддубасити — див. побити Словник синонімів Вусика
  5. віддубасити — ПОБИ́ТИ кого (ударами завдати болю, пошкоджень тіла), НАБИ́ТИ, ОББИ́ТИ кому що, рідше, ВСИ́ПАТИ кому, розм., НАСИ́ПАТИ кому, розм., НАДАВА́ТИ кому, розм., НАКЛА́СТИ кому, розм., НАКЛЕПА́ТИ кому що, розм., ВІДДУБА́СИТИ розм., НАДУБА́СИТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. віддубасити — ВІДДУБА́СИТИ, а́шу, а́сиш, док., перех., розм. Сильно побити когось. [Зінько:] Давно вже кортить мені віддубасить тебе, та рука не здіймається (Кроп., II, 1958, 194); [Ліда:] Аркадію Семеновичу, вас хлопці ще не били? Чому так подивились? Напевне оддубасять? (Баш, П’єси, 1958, 203). Словник української мови в 11 томах
  7. віддубасити — Віддубасити, -шу, -сиш гл. Отколотить, отдуть. Стор. І. 239. Словник української мови Грінченка