відкітувати

відкітува́ти вул. замордувати, вбити (ст): Кумаєш? Потім я влетів до кібля і пересидів у Бриґідках щось півроку, а накінці, як почали вести на розлупку, якось хлоп сі заблятував і виліз цілий... Ти бачив тих, що відкітували там, на Лонцкого?.. (Лисяк)|| = забити