1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

відмурувати

відмурува́ти вул. вийти зі стану заціпеніння; подобрішати (м, ср, ст): Ов, вже відмурувало тебе? Цілую руці молодшому брацішкові! А я думав, що ти щось на бакер. Ну як там? (Нижанківський)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відмурувати — відмурува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відмурувати — див. відмуровувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відмурувати — ВІДМУРУВА́ТИ див. відмуро́вувати. Словник української мови у 20 томах
  4. відмурувати — ВІДГОРО́ДЖУВАТИ (парканом, тином, стіною тощо відокремлювати когось або щось від кого-, чого-небудь), ВІДДІЛЯ́ТИ, ВІДДІ́ЛЮВАТИ, ВІДМУРО́ВУВАТИ (муром). — Док.: відгороди́ти, відділи́ти, відмурува́ти. Словник синонімів української мови
  5. відмурувати — ВІДМУРУВА́ТИ див. відмуро́вувати. Словник української мови в 11 томах
  6. відмурувати — Відмуровувати, -вую, -єш сов. в. відмурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Разбирать, разобрать каменную или кирпичную стѣну, которая закрывала входъ. Льох замурований, треба його відмурувати. 2) Отгораживать, отгородить каменной или кирпичной стѣной. Відмурував город від сусіда. Словник української мови Грінченка