габік

га́бік капелюх (ст): Що ж то, люди добрі, за таємний аґент з черевцем, гей барилочка, з куцими ніжками, на яких одна штанка завжди була спущена “на погоду”, а друга підкочена “на дощ”, з нерозлучною парасолькою під пахвою і в старосвітському “габіку”, що ледве-ледве тримався на чубку його голови? (Керницький)