галька

га́лька I.нижня спідниця (ср, ст)

га́лька II.невеликі природно відшліфовані камінці (м, ср, ст)

мушкательо́ва га́лька (га́лка) → мушкательовий

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. галька — га́лька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. галька — Галька — rubbles, pebbles, shingles — *Kieselstein, Grobkies — уламки г.п. крупністю 10-100 мм, обкатані водою рік або морів. Г. крупністю 50-70 мм — ґравій. Використовується як сировина для заповнення бетону. Крупна Г. — лобак, дрібна — ситець. Гірничий енциклопедичний словник
  3. галька — -и, ж. Перев. маленькі обкатані й відшліфовані водою уламки гірських порід. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. галька — Рінь Словник чужослів Павло Штепа
  5. галька — ГА́ЛЬКА, и, ж. Обкатані й відшліфовані водою дрібні уламки гірських порід. Скрипить під підошвами галька (М. Коцюбинський); Вихор метнув оком на чепурний садок.., на посипані галькою стежки – і все тут нагадало йому Одесу (В. Кучер); Сині хвилі .. Словник української мови у 20 томах
  6. галька — И, ж., див. галя. Словник сучасного українського сленгу
  7. галька — (-и) ж.; крим. Гашиш. БСРЖ, І 131; СЖЗ, 29. Словник жарґонної лексики української мови
  8. галька — Уламки гірських порід, заокруглені й відполіровані під час руху, напр., пливучими водами; г. входить до складу гравію і конгломератів. Універсальний словник-енциклопедія
  9. галька — ГА́ЛЬКА (відшліфовані водою камінці), ГРА́ВІЙ, ЖОРСТВА́, РІНЬ (РИНЬ), РІ́ННЯ поет. З моря тягне легкий бриз, дзвенять хвилі, ліниво оплескуючи кучугуру сірих каменів, .. шелестять дрібною галькою (О. Левада); Човен ткнувся носом у гравій (О. Словник синонімів української мови
  10. Галька — Га́лька, -льки, -льці, -лько! Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. галька — ГА́ЛЬКА, и, ж. Перев. маленькі обкатані і відшліфовані водою уламки гірських порід. Скрипить під підошвами галька (Коцюб., II, 1955, 415); Вихор метнув оком на чепурний садок.., на посипані галькою стежки — і все тут нагадало йому Одесу (Кучер, Чорноморці, 1956, 13). Словник української мови в 11 томах