глувняж

глу́вняж шк. гімназист Української академічної гімназії (Головної), що на сучасній вулиці Бандери, її (ст): Під час навчання на філії (1937-1939) доходили до нас чутки від наших ровесників – гімназистів із Головної (яких ми називали з-польська “глувняжами”), що на лекціях релігії о. Костельник розповідає про дивні дива: телепатію, телекінез, про стигматиків, про чуда, які творяться в наші дні, і, найважніше, “про духів”. Я завидував їм тяжко, але якось не знаходив можливості, щоб послухати це самому (Крип'якевич Р.)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me