1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

гівно

гівно́ (гімно́) кал, лайно, екскременти (ср, ст)||каки

◊ відби́тися як гімно́ від бе́рега знев., вул. віддалитися від сім'ї, гурту, компанії (ст)

◊ впа́сти як сли́вка в <�те́пле> гімно́ = сли́вка

●гівна́ ва́ртий поганий, паршивий, нікчемний (лайка) (Лучук)

●гівно́ мале́ = гівню́к (лайка)

●то гівно́ пра́вда це неправда, брехня (лайка) (Лучук)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гівно — -а, с. 1》 Кал, послід, лайно. 2》 Вживається як лайливе слово. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гівно — А, с., вульг. 1. Екскременти. Сцена зображує собою пляж, забруднений пляшками, гандонами і собачим гівном (Л. Подерев'янський). 2. Непотріб, гидота. Але виходить із цього всіляке гівно (Ю. Андрухович). Каша у хворій голові і таке ж гівно у шлунку (І. Карпа). Словник сучасного українського сленгу
  3. гівно — Гівно, -на с. Каль, пометъ, говно. Не займати гівна, і вонять не буде. Ном. № 3289. Словник української мови Грінченка