джаґан
джаґа́н (джиґа́н) кирка (Лучук) (ст): Чи це перший раз траплялося йому так не на асфальтованій вулиці, а в рові, де повно глини й гострого каміння? Де черевики насякають масною грязюкою, де заголені по лікті руки липнуть до держака важкої лопати або джаґана? (Нижанківський)
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- джаґан — -а, ч. Різновид кайла. Великий тлумачний словник сучасної мови