дижур

ди́жур (де́жур) чергування (ср, ст): Пригадую, як одного дня він мав “дижур” на коридорі під час перерви і несподівано відчинив двері до нашої кляси. Ми всі завмерли, де хто стояв (П'ясецький); Того вечора, коли ми так обидва несподівано розконспірувалися, я мав дижур на своїм відділі міліції (Загачевський)