допровадясувати

допрова́дясувати проводжати, супроводжувати (ст): Я тебе допроваджу до зупинки, ще собі поговоримо дорогою про те, про се (Авторка)

◊ допрова́джувати до гріха́ спонукати до злого; ставати причиною поганих учинків (ст): Батько бачив, що я вже щось хочу збрехати, тому, аби не “допроваджувати мене до гріха”, не чекав на відповідь (Шухевич)

◊ допрова́джувати до ше́вської па́сії → пасія