жужель

жу́жель ?: Місько, що стояв, наче вкопаний по коліна, зойкнув. Кинувся вперед, аж із-під ніг приснув втоптаний жужель (Нижанківський); Будучи вже досить близько, ми побачили, як стежкою пройшов патруль – ми лягли у сніг і, як вона віддалилася, ми, не завважені, пройшли чорну стежку, висипану жужлем, і відітхнули з полекшею (Дейчаківський)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жужель — див. попіл Словник синонімів Вусика
  2. жужель — Жу́жель, -желі, -желі, -желлю = жу́желиця Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. жужель — Жужель, -лі ж. = жужелиця. Земля така суха, як жужель. Радом. у. Словник української мови Грінченка