жужель
жу́жель ?: Місько, що стояв, наче вкопаний по коліна, зойкнув. Кинувся вперед, аж із-під ніг приснув втоптаний жужель (Нижанківський); Будучи вже досить близько, ми побачили, як стежкою пройшов патруль – ми лягли у сніг і, як вона віддалилася, ми, не завважені, пройшли чорну стежку, висипану жужлем, і відітхнули з полекшею (Дейчаківський)
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me