забитися

за́битися вбитися (на смерть)(ср, ст): Так летів з тих сходів, що мало ся не забив (Авторка)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забитися — заби́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. забитися — див. забиватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. забитися — дух займа́ється (забива́ється, затина́ється і т. ін.) / зайня́вся (заби́вся, затну́вся і т. ін.) в кого, кому і без додатка. Стає важко дихати від хвилювання, сильного душевного потрясіння і т. ін. Фразеологічний словник української мови
  4. забитися — НАБИ́ТИСЯ (про бруд, пил, сніг і т. ін. — проникнувши куди-небудь, заповнити собою), НАЛІ́ЗТИ, ЗАБИ́ТИСЯ. — Недок.: набива́тися, нала́зити (наліза́ти), забива́тися. П'яту ось пробив (Гнат), бруду набилося (К. Словник синонімів української мови
  5. забитися — ЗАБИ́ТИСЯ див. забива́тися. Словник української мови в 11 томах
  6. забитися — Забива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. забити, -б'ю, -б'є́ш, гл. 1) Забивать, забить, вбивать, вбить, вколачивать, вколотить. Греблі гатили, кілля забивали. Макс. 1834. 23. 2) Забивать, забить, заколачивать, заколотить. Забити дірку. 3) Ушибать, ушибить, зашибить. Словник української мови Грінченка