загата

Значення в інших словниках

1. загата — зага́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. загата — див. гатка; перешкода Словник синонімів Вусика
3. загата — (на річці) гать, гатка, перегата, р. тама, пор. ГРЕБЛЯ; П. водоймище; ОБР. перепона, перешкода. Словник синонімів Караванського
4. загата — -и, ж. 1》 Споруда для затримання руху води в річці, потоці і т. ін. || Перешкода для плавання, що утворилася від скупчення, нагромадження криги, снігу і т. ін. || Водоймище, утворене гаткою. 2》 перен. Перешкода, перепона. 3》 діал. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. загата — ГРЕ́БЛЯ (гідротехнічна споруда, що перегороджує річку або інший водотік); ГА́ТКА, ЗАГА́ТА, ПЕРЕГА́ТА, ПЕРЕГА́ТКА, ГАТЬ, ПРИГА́ТА розм., ТА́МА заст., ГА́ТА діал. (менша, перев. з місцевих матеріалів). Словник синонімів української мови
6. загата — ЗАГА́ТА, и, ж. 1. Споруда для затримання руху води в річці, потоці і т. ін. Купці та купецькі синки шумували… То не вода по весні, рвучи греблі та розносячи загати, гуде та клекоче, то їх вигуки здіймаються вгору (Мирний, III, 1954, 262)... Словник української мови в 11 томах
7. загата — Загата, -ти ж. 1) Насыпь изъ навоза у канавы, служащая вмѣсто забора. Нѣжин. у. 2) Стѣнка хлѣва, состоящая изъ двухъ параллельныхъ плетней на четверть или полъ аршина другъ отъ друга, промежутокъ между которыми набить соломой. Чуб. VII. 393. Словник української мови Грінченка