закопати

закопа́ти вул. 1. знищити, зруйнувати (м, ср, ст)

2. тюр. ув'язнити (за доносом)(ст)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закопати — закопа́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. закопати — див. закопувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. закопати — закопа́ти / зако́пувати живце́м (живо́го, живо́ю і т. ін.) у зе́млю кого. У важких муках згубити, довести до загибелі, нещадно покарати кого-небудь. Фразеологічний словник української мови
  4. закопати — ЗАКО́ПУВАТИ кого, що в що, в чому і без додатка (зробивши заглиблення і поклавши в нього кого-, що-небудь, закидати зверху чимось сипким), ЗАРИВА́ТИ, ЗАГРІБА́ТИ, ВКО́ПУВАТИ (УКО́ПУВАТИ), ВРИВА́ТИ (УРИВА́ТИ), ВГРІБА́ТИ (УГРІБА́ТИ), ЗАГРОМА́ДЖУВАТИ кого... Словник синонімів української мови
  5. закопати — Закопа́ти, -копа́ю, -копа́єш, -па́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. закопати — ЗАКОПА́ТИ див. зако́пувати. Словник української мови в 11 томах
  7. закопати — Закопати, -ся см. закопувати, -ся. Словник української мови Грінченка