закопати
закопа́ти вул. 1. знищити, зруйнувати (м, ср, ст)
2. тюр. ув'язнити (за доносом)(ст)
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- закопати — закопа́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- закопати — див. закопувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- закопати — закопа́ти / зако́пувати живце́м (живо́го, живо́ю і т. ін.) у зе́млю кого. У важких муках згубити, довести до загибелі, нещадно покарати кого-небудь. Фразеологічний словник української мови
- закопати — ЗАКО́ПУВАТИ кого, що в що, в чому і без додатка (зробивши заглиблення і поклавши в нього кого-, що-небудь, закидати зверху чимось сипким), ЗАРИВА́ТИ, ЗАГРІБА́ТИ, ВКО́ПУВАТИ (УКО́ПУВАТИ), ВРИВА́ТИ (УРИВА́ТИ), ВГРІБА́ТИ (УГРІБА́ТИ), ЗАГРОМА́ДЖУВАТИ кого... Словник синонімів української мови
- закопати — Закопа́ти, -копа́ю, -копа́єш, -па́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- закопати — ЗАКОПА́ТИ див. зако́пувати. Словник української мови в 11 томах
- закопати — Закопати, -ся см. закопувати, -ся. Словник української мови Грінченка