закукурічений
закукурі́чений неврівноважений, задиркуватий; зухвалий, запальний (ср, ст): Адоратор відразу змінився в ворога. Встав і стояв перед нею, закукурічений і ввесь червоний, аж другий мусів заспокоювати його (Марська); Прокуратором того суду була Марта Коренець. Вона була дуже активною (ми називали її закукурічена) і галасливою (Чайківський)
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- закукурічений — закукурі́чений дієприкметник діал. Орфографічний словник української мови
- закукурічений — -а, -е, діал. Розпалений люттю, злий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- закукурічений — ЗАКУКУРІ́ЧЕНИЙ, а, е, діал. Розпалений люттю, злий. — Ти чуєш, що я тобі кажу! — гримнув [директор] з таким ревом, що аж Мігалаке вибіг з сусідньої кімнати. Вибіг запінений, закукурічений (Вільде, Повнол. діти, 1960, 195). Словник української мови в 11 томах