1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

зателенькати

зателе́нькати задзвонити (ст): Я цього не сподівався. Під черепом зателенькало мені багато дзвіночків і щось приглушено загуділо. Між очима я відчув болючий відтиск чотирьох чиколодків. Голова моя була під сусіднім столом, і я не міг підвестися (Нижанківський)||зацукуватися

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зателенькати — зателе́нькати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. зателенькати — -аю, -аєш, док., розм. Почати теленькати; задзвонити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зателенькати — ЗАТЕЛЕ́НЬКАТИ, аю, аєш, док., розм. Почати теленькати; задзвонити. Дзвоник зателенькав ближче, із хмари куряви підкотила до школи бричка (Дн. Чайка, Тв., 1960, 100); У церкві часто зателенькав дзвін (Пан II, 1956, 519). Словник української мови в 11 томах
  4. зателенькати — Зателе́нькати, -каю, -єш гл. = задзеленькати. Тут бо саме зателенькав дзвінок. Хата, 95. Загув великий дзвін з дзвіниці і роскотився в повітрі. За ним тихо зателенькали маленькі дзвоники. Мир. Пов. II. 129. Словник української мови Грінченка