змагун

змагу́н учасник спортивних змагань; спортсмен (ст): Він простягся на деревляній лаві і поглянув вниз, де з-під даху трибуни виринав сочистий зелений прямокутник майдану, чорніла бігова доріжка і де увихались барвисті постаті змагунів, що з металевого кола кидали кулею. Поміж ними кружляли білі сильвети суддів (Лисяк)||спортовець

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. змагун — змагу́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. змагун — -а, ч., зах. Учасник змагання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. змагун — ЗМАГУ́Н, а́, ч., рідко. Учасник змагання (у 2 знач.); змагальник. Сірко об'їхав конем навколо змагунів, важно оглянув їх, а тоді став збоку, як генерал на параді; підняв руку і подав команду по-військовому: – Біго-о-м (І. Словник української мови у 20 томах