знаменито

знамени́то дуже добре; найкраще, досконало (м, ср, ст): Ми трималися знаменито. Коли програвали, то тільки тому, що противник мав більше спортового вироблення. У бігах виявилося, що нам є чужі всі ті штучні технічні методи. У стрибках зайшло непорозуміння. Ми стрибали близько, щоб зайняти дальші місця на табелі, а треба було навпаки. Коли справа вияснилася, було вже пізно (Селепко); У розі кімнати пробігає рура, де булькоче вода, а наші господарі мають радіо, яке крізь двері знаменито чути (Ярославська)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знаменито — знамени́то прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. знаменито — присл., розм. Дуже добре, надзвичайно, чудово. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. знаменито — ПРЕКРА́СНО присл. і предик., ЧУДО́ВО, ЧУДЕ́СНО рідше, ЧУДО́ВНО рідше, НЕЗРІВНЯ́ННО, НАВДИВОВИ́ЖУ, БЛИСКУЧЕ підсил., ПРЕДО́БРЕ підсил. розм., ПРЕЧУДОВО підсил. розм., ПРЕЧУДЕ́СНО підсил. розм., НАПРО́ЧУД розм., ЗНАМЕНИ́ТО розм., БОЖЕ́СТВЕННО заст., поет. Словник синонімів української мови
  4. знаменито — Знамени́то, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. знаменито — ЗНАМЕНИ́ТО, присл., розм. Дуже добре, надзвичайно, чудово. Виявилось також, що й плавець з неї добрий, і не боїться вона ні глибини, ні хвиль, навіть у бурю на Дніпрі, а до того ж знаменито варить потрійну юшку з носарів та пшоняну кашу з таранею (Смолич, Мир.., 1958, 35). Словник української мови в 11 томах