зранити
зра́ни́ти завдати фізичних або душевних ран; поранити (ст): Про те ходили цілі легенди, але всі розповідали про час, заки я ще став ходити до гімназії. Раз ніби якийсь учень стрілив до нього з револьвера в фізичному кабінеті і зранив його в чоло (Гординський); Слова Дарці сильно зранили її, але Міра намагалася це приховати за змученою посмішкою (Авторка)
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зранити — зра́нити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- зранити — див. зранювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зранити — РА́НИТИ (робити комусь рану, рани; перев. рослини — пошкоджувати), ЗРА́НЮВАТИ, УРАЖА́ТИ (ВРАЖА́ТИ), РІ́ЗАТИ, ПІДРІ́ЗУВАТИ (ПІДРІЗА́ТИ) розм., РОЗТИНА́ТИ, РОЗСІКА́ТИ, СІКТИ, ПІДСІКА́ТИ, РОЗРА́НЮВАТИ, РОЗПАНА́ХУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
- зранити — ЗРА́НИТИ див. зра́нювати. Словник української мови в 11 томах
- зранити — Зранити, -ню, -ниш гл. Изранить. Словник української мови Грінченка