камрат

камра́т товариш, друг (ср, ст): Десь між ними взявся мій камрат Адасько, знаменитий синок пані Кунеґунди з першого подружжя, що так успішно полював на котів (Керницький)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. камрат — камра́т іменник чоловічого роду, істота товариш діал. Орфографічний словник української мови
  2. камрат — Камра́т. Товариш. Напишіть, коли Ви знов будете в Чернівцях. Може, тогди зможемо піти трохи до городу на прохід. Ой, пане Стефаник, не маю я тут властивих камратів (Коб., Листи, 73, 409) // пол. kamrat — жарт. приятель, товариш; нім. Українська літературна мова на Буковині
  3. камрат — -а, ч., зах. Панібрат. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. камрат — КАМРА́Т див. камра́д. Словник української мови у 20 томах
  5. камрат — ДРУГ (людина, зв'язана з ким-небудь довірою, відданістю, спільними поглядами, переконаннями, на яку можна в усьому покластися), БРАТ розм., ДРУЗЯ́КА розм.; ДРУЖИ́ЩЕ розм. (у звертанні); КУНА́К (у кавказьких горців); ПОБРАТИ́М, КАМРА́Т діал. (перев. Словник синонімів української мови
  6. камрат — КАМРА́Т, а, ч., діал. Товариш. Я співаю, а мій камрат Саданюк сміється з мене (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  7. камрат — Камрат, -та м. Товарищъ. А як прислав своє військо і свої гармати, аж тоді се урадовали всі наші камрати. Галиц. Я співаю, а мій камрат Саданюк сміється з мене. Федьк. Словник української мови Грінченка